Голова Комітету з розвитку консультативної групи для Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку на урядовому рівні, Міністр економіки і фінансів Уругваю пані Азусена Арбелече, виступила із заявою, під час закриття останнього засідання в жовтні 2022 року, визнавши, що триваюча війна Росії проти України має величезні гуманітарні наслідки і чинить згубний вплив на світову економіку.

Ця заява була підтримана переважною більшістю членів Комітету з розвитку. Дійсно, левова частка часу на Щорічних зустрічах Світового банку та МВФ, в рамках яких проводилося засідання Комітету з розвитку, була зосереджена на наданні допомоги у подоланні потрясінь, спричинених війною у світовій економіці, а також на труднощах і невизначеності, які вона створила для сотень мільйонів людей по всьому світу.

Зважаючи на ситуацію, Світовий банк висловив готовність до співпраці з міжнародним співтовариством задня підтримки народу України. Хоча, останнім часом діяльність була зосереджена на підтримці України в подоланні безпосередніх наслідків неспровокованої агресії, Група Світового банку вже почала обговорення найкращих шляхів підтримки сталого відновлення та відбудови.  За кілька тижнів до російського вторгнення Незалежна група з оцінювання (IEG) Світового банку завершила Оцінювання портфелю проєктів для України. 

В рамках Оцінювання портфелю проєктів (CPE), що проводиться IEG, здійснюється аналіз приблизно 10 річного періоду роботи Світового банку в певній країні-клієнті з метою оцінки ефективності підтримки Групи Світового банку, наданої цій країні, та узагальнення отриманих уроків для спрямування подальшої діяльності. Дане оцінювання було зосереджене на результатах співпраці між групою Світового банку та Україною в період з 2012 по 2020 роки, особлива увага приділялася допомозі в сфері державного управління та боротьби з корупцією, реагування на кризи та економічної стійкості, а також енергетичної безпеки та енергоефективності. Слід зазначити, що період оцінювання охоплював кілька важливих політичних перетворень, включаючи визначальну «Революцію Гідності» у 2014 році, також відому як «Євромайдан».

Задля того, щоб висновки та уроки, узагальнені в завершеному на початку 2022 року CPE, були доцільними у поточній ситуації, IEG адаптувала їх для цілей використання цієї інформації Банком в процесі планування підтримки в рамках відновлення та відбудови в Україні. Відповідно до цих висновків, пріоритет має бути наданий реформуванню сектору правосуддя та енергетичного сектору, щоб забезпечити ефективність реформ в інших секторах, результатом яких мають бути відчутні поліпшення для населення, та створення підґрунтя для розвитку конкуренції. Наразі був опублікований оновлений CPE.

Хоча для багатьох людей, після припинення бойових дій, пріоритетом буде відновлення пошкодженої інфраструктури, проведене IEG оцінювання показує, що для відновлення України за принципом «краще ніж було», необхідне впровадження менш очевидних змін.  Досвід останнього десятиліття продемонстрував, що нездатність реформувати і вдосконалювати державне управління, зокрема, за ключовими напрямками, що гарантують перспективи розвитку, як-от судова система та створення умов для розвитку конкуренції, стане на заваді успішності іншої діяльності, спрямованої на розвиток.

Сектор правосуддя, наприклад, був слабкою ланкою в ланцюзі кількох реформ. Підтримувана Банком діяльність, спрямована на боротьбу з широко розповсюдженою корупцією шляхом створення ряду провідних антикорупційних установ, часто зводилася нанівець через неефективну судову систему, яка ускладнювала процес засудження осіб, звинувачених у корупції.

Так само, хоча, за підтримки ключових партнерів з розвитку, була визначена пріоритетність реформування нормативно-правової бази у фінансовому секторі, і ця діяльність була добре скоординована, її ефективність послаблювалася неефективністю судової системи, через постійні перешкоди у врегулюванні великої кількості проблемних кредитів. Крім того, через брак належного інформування громадськості про важливість цієї реформи, і, як результат, низький рівень зацікавленості у покращеннях, сталість реформування банківського сектору опинилася під питанням, створюючи можливість повернення до старих практик.

На цьому фоні, у CPE зазначалося рішення Світового банку не долучатися до реформи сектору правосуддя, залишивши цю діяльність іншим партнерам з розвитку, які, на думку Банку, мали порівняльні переваги в цьому секторі.  На жаль, рівень співпраці та координації між Банком і цими партнерами був недостатнім для забезпечення впровадження тих аспектів реформи сектора правосуддя, які були необхідні для підвищення ефективності реформ в сферах, підтримуваних Банком.  Як результат, громадськість часто не бачила переваг від значної частини програми реформ, підтримуваної Банком.  Це призвело до підриву довіри громадськості до діяльності з реформування, включаючи питання загальної довіри та прихильності уряду до боротьби з корупцією.

Висновки оцінювання, які, зокрема, мають стати інформаційним підґрунтям для майбутньої підтримки України, вказують на те, що, якщо ефективність підтримуваних Банком реформ в певній сфері (наприклад, банківський сектор, боротьба з корупцією) залежить від реформ в інший сфері (сектор правосуддя), Світовому банку необхідно або активно залучатися до таких реформ, або ефективно співпрацювати з партнерами з розвитку і урядом, щоб забезпечити вирішення нагальних проблем, пов’язаних із цими реформами.  Насправді, початкові інвестиції у вивчення ситуації в країні та аналітику необхідні для того, щоб Група Світового банку могла швидко реагувати, коли з'являється вікно можливостей.  Отже, в очікуванні значного рівня залучення до діяльності в Україні після припинення військової агресії проти неї, Групі Світового банку рекомендується інвестувати в поглиблення свого розуміння зв'язків між конкретними недоліками в системі правосуддя і здатністю України домагатися прогресу в досягненні інших цілей розвитку. 

Ця тема з'явилася в інших нещодавніх оцінюваннях IEG (наприклад, Підтримка Групою Світового банку з усунення вразливості бюджетного і фінансового сектора на рівні країни), в яких стверджувалося, що аналітична та концептуальна робота для сприяння просуванню реформ вже має бути зроблена, щоб забезпечити її використання як інформаційного підґрунтя для діяльності з підтримки бюджету та інвестиційних проєктів, які, без сумніву, будуть швидко розгорнуті в рамках будь-якого плану дій щодо відновлення та відбудови.  Зараз саме час зайнятися цією роботою.